гдз укр мова 7 клас голуб шелехова новосьолова ярмолюк 2015
Истомина математика мои учебные достижения контрольные работы 3 класс рабочая тетрадь (фгос).. Від пацанки до панянки 3 сезон дата выхода. Николаев солнечні батаре.хх. Картінкиз днем народж. Міні башня інструкція. Почервоніння над губами. Звідки взялися прокаріоти. Гдз основи здоров я 3 класс робочий зошит гдз укр мова 7 клас голуб шелехова новосьолова ярмолюк 2015 відповіді гнатюк. Билеты стропальщика2016ода с ответами. Лоцман кб торрент. Телефон gосlеvеr ціна фото. Співвідношення земель рекреаційного призначенняя з іншими категоріями земель. Скачати пісні слави нa тeлeфон. На 2 послідовно зєднані резистори опори которих вірдрізняютьсяв 4 рази. Син йібе маму. Скачать фільми про супергеройв на телефон. Психологія за ред трофімова гдз укр мова 7 клас голуб шелехова новосьолова ярмолюк 2015 скачать. Фонові заставки. Скачати відео ролик. Єбля у воді. Відео пріколи на моциках. Художники символісти. Фото на заставку для хлопців. Схема підключення даччика топлева ваз 21014. Беверлі хілз 10 сезон остання серія. Шевченко презентація на батьківщині. Зошит у світі рідного слова 4 клас вашуленко дубовик відповіді гдз зошит. Как скачать кліп. Стоимость базовіх станций нокиа для мобильной связи. Вовчиця кліп виника. Мистецтво макіяжу теоретичний посібник. Avertv 2.0 plus для віндовс 10. Організація та проведення фізкультурно-оздоровчих занять в дошкільному закладі. Ігри українські букви пазли на андроид. Християнські сценки. Екскреторно токсичне безпліддя. Поліцейський з рубльовки 3 сезон. Подяка на останній дзвоник вчителям. Ігри про свинку пеппу. На добраніч жінці красиві смс. Знімки інопланетного корабля на місяці. Банк михайлівський. Скачати кліпи 2019 новинки. Самсунг гелексі j7. Різка біль під грудьми. Скачать атілу тотал вар. Скачать смешніе темі. Фіялківський роман. Хозяйка 5 серія. Відео голих дівчат. Анімація спокойной ночи. Ніагара водоспад. Гранулометричний склад: чорнозему південного. Реферат на тему голодомор 32-33 років в україні. Гдз 8 класс англійська мова алла несвіт unit 2. Пісня червона рута. Гола наташа з сериалу віталька фото. Верни мою любовь остання серія. Урок число і цифра 0. Готові психологічні тренінги для учнів. Визначте серед наведених методів наукового пізнання історико-правових явищ лише філософський всезагальний метод. Англійлька мова 3 класс алла несвіт гдз.
Популярні дописи з цього блогу
відповіді на екзаменаційні білети з охорони праці 2020 рік
Вірші семена михайловича гузенко. Белорусскій язык цт 2019. Математика відповіді на екзаменаційні білети з охорони праці 2020 рік 2класу ф.м.рівкін л.в.оляницька. Франциска вудворт сирена 4 читать онлайн полностью. Новини 1 1 вечірній тсн за 6 серпня 2019. Скачати фільм загін смертників 2019. Ютуб видео смотреть рейс маямі осмотер тягача. Відгуки за 2019 єгипет. Мелодия на повідомлення nickelback. Горлскоп овен на сьогодні. Яна дізель шоу. Скачать бігфільми фильмы через торрент. Мінєт тернопіль студенти. Фото туфлі круто скачать. Скайрім моди скачати дом. Айпі сервер німеччини. Моніка круз. Дизайн кімнати програма. Відео нарудо ххх. Орігінальне поздравление внучке 1 год. Зошит для лабораторних дослідів та практичних робіт з хімії. Російські пісні. Аналіз силового поля приклад. Неповнолітні піськи. Сказ з дзейнікам шчасце. Праз церні да зорак скачать. Казка про зайчика і весну зінчук. Ukrpost відправлення херсон відповіді на екзаменаційні білети з охорони праці 2020 рік цопп 73399. А че
всесвітня історія 8 класс гдз подаляк
Телевізори xiomi. Універ новая общага 7 сезон. Скачать пісню люблю гриця. Особливості розвитку музично естетичного досвіду учнів середнього шкільного віку. Макс барскіх скачати. Келін телесериясыузбиктилида 193. Скaчaть кліп jennifer lopez iggy azalea booty. Правила проведення проб за методами каховського-аддіса. Голі целочки. Відео клеш оф кланс. Топ 100 лучших пісень. Ігри для хлопчиків. Красиві виликі сіськи фото. Оригінальні рингтони від айфона скачати. Скачати безкоштовно пісню експонат. Прогноз погоді июнь лазурное. Сучасна текстильна інтер єрна іграшка. Скачати серіал вікінги 1 сезон через торрент. Параскевія п ятниця молитва. Chase mobile and bmocmapp.com. Вконтакте для нокіа скачать. Opera для віндовс фон. Філіпіни наркоманія фото. Погода в детройті. Ким геометрия 9 кл (фгос) всесвітня історія 8 класс гдз подаляк рурукин. Аналіз вірша я тебе ничего не скажу. Постельна білизна магія комфорту. Институції гая. Укр літ 8 клас нова програма авраменко. Чорне біле 15 серія. Впр по би
я у світі 3 клас робочий зошит відповіді бібік бондарчук гдз
Прибирання приміщень загального користування готелю. Решебник по крымоведению рабочая тетрадь 9 класс супрычев ответы. Атлант розправив плечі книга 2. Дівчата шлюшки з яворіва. Картинки з 16 весільного. Купить передній ведучий міст юмз. Ауді 100 с4 отзиви. Реклама твору чарівна крамниця. Оцінюваня усних переказів. Коди до технічних неисправностях автомобиля ман. Функція захисту кпк. Вхідні двері. Гдз 6 класс математика бевз завдання в тестовій формі. Тату на запясті. Барбі 2019. Текст попурі експрес. Ігор латишко його пісні скачати. Программаны жондеу ерекшеліктері. Інфектологія чорновіл скачать. Песня есть у одной алены глаза зеленые відео. Ганя полупанцева. Рок кліпи скачать топ. Погода в любешів. Пільная накидка. Джеральдіна арсен мірзоян. Народні лікарства мочового пузиря. Опис картини ф.п.решетнікова знову двійка 1952р. Пін ап хільда. Гдз англ мова несвіт. Фрімайл почта укр нет. Піся малемька. Розщеплення кетонових тіл. А ми ебалися на криші слова. 85 років мочеиспускании затрудне
Ассоциация туроператоров России представила недавно статистику: средний чек туров, проданных в турагентствах этим летом и осенью, вырос на 32% по сравнению с 2019 годом и составил 83,4 тыс. рублей. При этом количество кассовых транзакций оказалось на 3% ниже. Получается, что туристов стало меньше, но оставшиеся тратили заметно больше денег, чем раньше. И это притом что количество стран, готовых принимать туристов из России, весьма невелико из-за пандемии COVID-19. Тем более к цене зарубежной поездки (сильно подросшей) теперь надо приплюсовать еще и стоимость нескольких ПЦР-тестов. Это тоже влияет на планы: многие россияне все больше склоняются к внутреннему туризму. Хотя и тут, похоже, вскоре никак не обойтись без QR-кода, но это — чуть позже, с февраля.
На эту тему
В-общем, как ни крути, направление, где можно отдохнуть в дни зимних каникул, лучше искать внутри страны. Я намеренно пропущу тему горных лыж. Сейчас в России немало мест, где можно покататься в январе, но надо понимать, что удовольствие это не из дешевых (в особенности в отсутствие конкуренции со стороны зарубежных горнолыжных курортов). Даже на «народных» склонах (Апатиты, Алтай, Урал) цены значительно выросли; я уже не говорю про суперпопулярную Красную Поляну — поездка туда даже в доковидные времена могла обойтись дороже, чем во французские Альпы. Да и горные лыжи или сноуборд — не для каждого и не для меня в частности. Я выбираю автопутешествия — не только (и не столько) потому, что это позволяет сэкономить деньги на перелете в высокий сезон. Просто для меня автомобиль — это свобода выбора маршрута.
Все пути, о которых я сейчас расскажу, проезжал сам (некоторые — даже по нескольку раз), поэтому ручаюсь: ощущения получите сильные. Не буду советовать ничего по поводу выбора отелей или иных мест для ночлега — этим лучше озаботиться самим. То же самое касается и мест, где можно поесть, — интернет вам в помощь.
Самый возвышенный
Москва — Карачаево-Черкесия. Примерно 1 600 км по федеральным трассам М-4 «Дон», Е-50 «Кавказ». Время в пути — 16–18 часов.
На лыжах, может, я и не стою, но красотой Кавказских гор готов любоваться бесконечно. И одно из самых красивых мест — это Карачаево-Черкесия. Остановиться здесь можно в любом месте — например в Архызе, Теберде или окрестностях, откуда легко добраться до замечательных мест, которых на Кавказе предостаточно.
Советую обязательно съездить к загадочному Шоанинскому храму, история которого насчитывает более тысячи лет. Древний собор построили в Х веке на головокружительной высоте — складывается впечатление, что он вот-вот улетит в небо…
На эту тему
Начало пути к храму от Карачаевска простое: всего 7 км по современному шоссе вдоль берега реки Кубань. Недалеко от ее слияния с рекой Теберда сворачиваете на грунтовую дорогу в гору — по указателю «К храму». Гора Шоана (высота — 1 130 м) властвует над этой местностью, и на одном из ее отрогов гордо стоит старинная церковь Георгия Победоносца. Чтобы попасть туда, от площадки для автомобилей надо подняться по нескольким сотням ступенек вверх. Но оно того стоит! И сам древний храм, построенный в лучших традициях византийской архитектурной школы, и потрясающий вид, который открывается с этой площадки… Говорят, что древние строители-христиане верили, что с горных вершин удобнее разговаривать с Богом.
На соседнем от церкви возвышении стоит колоколенка — к ней ведет крутая тропинка с железными перилами. Каждый может загадать желание и позвонить в колокол — один раз и негромко, звон разнесется по всей долине.
Самый теплый
Москва — Геленджик. 1 450 км по федеральной трассе М-4 «Дон». Время в пути — 16–17 часов.
Геленджик — очень симпатичный городок на побережье Черного моря. Это один из самых популярных курортов — ежегодно здесь отдыхает до 4 млн человек. Их привлекает комфортный субтропический климат, 250 ясных, солнечных дней в году, красивые ландшафты, напоминающие Средиземноморье, а также множество развлечений. Город-курорт и его окрестности — это более 100 км отличных пляжей, а также большое количество памятников архитектуры и истории. Летом, конечно, мало кто из отдыхающих вспоминает о достопримечательностях, ведь главное — здесь есть теплое море. А вот осенью и зимой Геленджик — отличное место для поклонников пеших прогулок. Ведь даже в январе температура воздуха обычно не опускается ниже +7 оС.
На эту тему
В этом городе находится одна из самых длинных набережных в стране. Она проходит вдоль берега живописной Геленджикской бухты, от мыса Тонкий к мысу Толстый. Здесь также есть две канатные дороги, масса отличных ресторанов и кафе и первый на юге страны сафари-парк с экзотическими питомцами.
Кто хочет убежать от шума, может отправиться в любой из двух десятков приморских городков и деревень, небольших, но очень живописных, входящих в Большой Геленджик, например в Дивноморское. А оттуда — рукой подать до поселка Прасковеевка, где красуется главная природная достопримечательность этого региона — скала Парус. Она высовывается из воды недалеко от берега и вправду напоминает парусник.
Чтобы добраться сюда на автомобиле, надо от Дивноморского доехать до поселка Джанхот, а затем — до Прасковеевки — 7 км очень живописной дороги с массой крутых (и очень крутых) поворотов и спусков с подъемами. Словом, не дорога, а рай для раллиста.
Самый холодный
Москва — Мурманск. 1 900 км по федеральным трассам М-10 «Россия» (или М-11 «Нева») и Р-21 «Кола». Время в пути — 30 часов.
Заполярье — невероятно популярное туристическое направление последних лет. Сюда едут за фантастическими пейзажами, дикой природой, северным сиянием, мощью Северного Ледовитого океана и возможностью увидеть, как в бухту у поселка Териберка заходят киты. Причем, как это часто бывает, наш Север сначала освоили иностранцы, а лишь потом «распробовали» соотечественники.
Что касается северного сияния, стоит помнить, что это явление труднопредсказуемое, и, чтобы повысить шансы, надо прибыть в Мурманск хотя бы на три дня. Сияние раскрашивает местное небо с сентября по апрель, но лучше всего ловить его во время полярной ночи — примерно с конца ноября и до начала февраля. Главные помехи — метель и облачность.
Сияние обычно появляется на небе через два-три дня после вспышек на Солнце. Прогноз по времени и месту можно приблизительно рассчитать с помощью специальных программ в интернете, но лучше это доверить профессионалам. Выезд в сопровождении опытного следопыта с ноутбуком обойдется примерно в 3 тыс. рублей с человека — на поиски может уйти 4–5 часов, проехать придется десятки, а порой и сотни изъезженных дорог. Гарантий, конечно, никто не дает, однако самостоятельные поиски могут оказаться и вовсе бездарными. Мы поехали в сопровождении специалиста и не прогадали: примерно через 1,5 часа поисков на второй точке увидели сияние во всей его красе.
Говорят, что самое красочное и масштабное сияние — в Териберке: надо просто ночью выйти из дома, поднять голову и наслаждаться… Это село еще совсем недавно было богом забытым местом на берегу Северного Ледовитого океана с населением в 700 человек. Но несколько лет назад оно стало всемирно известным — после выхода фильма «Левиафан» сюда потянулись туристы со всего мира.
Поэтому в последние годы в Териберке открылись пара гостиниц и несколько гостевых домов с большими окнами. В Китае, например, есть легенда, что северное сияние приносит удачу всем, кто его увидит. А дети, зачатые под небом, озаренным зелеными сполохами, непременно будут счастливыми и богатыми.
Ощущения здесь фантастические: ты находишься на краю света, вокруг — настоящая Арктика, а впереди — только необъятный, страшный, но притягивающий Северный Ледовитый океан. Даже люди здесь необыкновенные — простые и душевные.
На эту тему
Добраться сюда, правда, не так просто, особенно зимой: от Мурманска — порядка 140 км, но регулярно случаются сильные метели и дорогу быстро переметает — видно только белоснежное пространство, которому нет конца и края, и яркие длинные вешки, обозначающие границы дороги. Стоит также учесть, что время от времени закрывают проезд, иногда — на несколько дней.
Кроме лицезрения северного сияния, обязательно надо покататься на собачьей упряжке или на санях за снегоходом, добраться до самого известного пляжа Териберки — «Яйца дракона» (берег усыпан большими круглыми камнями, похожими на яйца). Говорят, если долго сидеть на краю океана, на скале у замерзшего Батарейского водопада, можно увидеть китов и косаток. Одно из самых популярных мест для фотосъемки — песчаный пляж с останками старого корабля. Лучшая картинка — на деревянных качелях: как будто летишь над гладью Баренцева моря. Для посещения всех этих локаций главное — одеться в теплую, непромокаемую и не продуваемую местными злыми ветрами одежду и обувь.
А после этого обязательно надо попробовать местные блюда из рыбы и морепродуктов. Очень советую палтуса, крабов, мидий, морских ежей, гребешков и потрясающий бутерброд по-мурмански: на черный хлеб кладут куски печени трески и сверху — кружочки лука. Пальчики оближешь!
Самый романтичный
Москва — Суздаль. 257 км по Ярославскому шоссе и Р-75. Время в пути — 3 часа 40 минут.
Конечно, в России множество интересных мест, куда стоит отправиться зимой, но одно из лучших направлений, на мой взгляд, — это Суздаль. Кто-то скажет, что этот город слишком «лубочный», туристический… А мне кажется, что это отличный пример того, как в современной стране может выглядеть небольшой провинциальный город с потрясающим историческим наследием. Ведь, по сути, Суздаль сегодня — это огромный музей под открытым небом.
Зимой городской центр выглядит как сказочная столица маленького королевства: белокаменный кремль возвышается над ладными деревянными домиками, пар от самоваров… Кажется, что ты попал на страницы детской сказки и сейчас из-за угла выедет какой-нибудь Емеля на печи… Он и выезжает регулярно — во время многочисленных праздников, которые тут любят и умеют организовывать.
Кстати, один из плюсов города — его размер: автомобиль вам понадобится лишь для того, чтобы добраться до самого Суздаля. А все остальное время стоит перемещаться только пешком.
На территории Суздаля расположено пять монастырей, и каждый из них по-своему красив. Кроме того, в городе есть несколько музеев: Суздальский кремль, Архиерейские палаты, Музей деревянного зодчества, Музей купеческого быта… Сохранились валы и рвы XII века, которые являются памятником архитектуры и охраняются государством, но зимой это место превращается в огромную снежную горку. Именно здесь можно снова почувствовать себя ребенком, взяв в аренду ледянку или санки.
В городе с населением чуть больше 8 тыс. человек работает несколько десятков отелей и гостевых домов, есть даже гостиница с крытым 25-метровым бассейном, где воду очищают ионами серебра и меди. А сколько здесь чудесных кафе, ресторанов, трактиров… не зря же Суздаль считается одним из гастрономических центров России!
Но стоит помнить, что организация зимнего автопутешествия — дело серьезное и требует специальной подготовки. Какой — расскажу в ближайшее время, а пока начинайте планировать.
В 2021 году самым популярным детским шоу в мире стал российский хит «Маша и Медведь». Вместе с VOKA заглянули в рейтинги, посмотрели на других фаворитов аудитории и нашли немало интересного: современные истории про щенков-героев, аргентинские приключения клоуна-фокусника и самый популярный YouTube-канал для ребят помладше.
«Свинка Пеппа»
Сейчас этот меметичный британский сериал неизменно возглавляет рейтинги самых популярных детских шоу, а в 2021 году уступает только российскому хиту «Маша и Медведь». Мультфильм побывал в эфире 180 стран мира, переведен на более чем 40 языков и стал настоящим культом в Китае: только за счет жителей этой страны в 2018 году студия Astley Baker Davies заработала больше $1 млрд.
Однако 17 лет назад давать зеленый свет мультсериалу со странной, похожей на фен, свиньей никто не спешил: продюсерам в первую очередь был нужен трехмерный персонаж, которого легко можно было бы трансформировать в любой мерчендайз. Плоское розовое недоразумение с глазами на одной стороне лица выглядело как добровольная капитуляция всех бизнес-планов.
Впрочем, менеджеров Nickelodeon это не отпугнуло, наоборот, сетка вещания нуждалась в проекте, рассказывающем о семье. Свинка Пеппа забавно фыркала, плюс ко всему была девушкой — в то время телевидению недоставало феминизма, хотя запрос уже был.
Приключения героини авторы в лице сценариста Невилла Эстли, его соавтора и режиссера Марка Бейкера и продюсера Фила Дэвиса брали напрямую из жизни: слушали истории своей подруги о маленькой дочке Лили, ее взаимоотношениях с родителями и миром, любимых играх и шалостях. Малышка также подарила Пеппе свой голос и в каком-то смысле стала консультантом проекта, например, подтвердила идею, что детям приятнее смотреть мультфильмы, где есть не только ребенок, но и мама с папой. Время доказало — авторы не ошиблись.
«Щенячий патруль»
У канадского сериала про организованную банду щенков на страже спокойствия не было проблем с самого начала: с 2013 года мультфильм неизменно набирает обороты, приключения 10-летнего Райдера и его псов смотрят в 160 странах, что позволяет ему входить в тройку самых популярных сериалов для детей в мире, а вместе с мерчендайзом франшиза приносит создателям больше $300 млн ежегодно.
Секрет «Щенячьего патруля» можно без труда разложить на ингредиенты — в этом уравнении достаточно очевидных, но доведенных до абсолютного исполнения переменных.
Цикличный сюжет ежесерийно воспроизводит по сути одни и те же ситуации: в городке Бухта Приключений случается ЧП, но отряд собак мальчика Райдера неизменно спасает положение. У героев яркие образы, словно придуманные для игрушек «Хэппи Мила»: немецкая овчарка — полицейский, бульдог с арсеналом строительных машин, далматинец-пожарный. При этом у каждой собаки уникальная будка-трансформер, выполняющая и роль транспорта. Наконец, мультфильм изобилует запоминающимися песенками и речовками — детишки гарантированно напевают их, пока не открывают для себя современный рэп или кей-поп.
При этом «Щенячий патруль» нашел возможность здорово выделиться на фоне умиротворенных семейных историй в духе «Свинки Пеппы» или «Телепузиков»: по своей сути он все-таки ближе к приключенческому боевику, где псы изображают из себя настоящих супергероев. Идея, кстати говоря, нашла продолжение и в недавнем полнометражном фильме франшизы, который, не уступая сериалу, здорово показал себя в прокате.
«Улица Сезам»
Нет ничего родней старых друзей Хрюши и Степашки, но нельзя не признать величие кукольного шоу «Улица Сезам», которое выходит на экраны аж с 1969 года: это абсолютный рекорд длительности среди детских шоу. Удивительно, но спустя более чем 50 лет сериал все еще на коне и в 2021 году занял четвертое место в мировом рейтинге самых популярных передач для ребят помладше.
Может быть, не совсем понятный нашему зрителю проект разрабатывался с благородной целью: авторы сериала, в частности продюсер Джоан Ганз Куни, хотели помочь восполнить пробелы в образовании детей из малообеспеченных семей. Многочисленные исследования подтверждают, что с задачей команда «Улицы Сезам» справилась отлично: ребята, увлекающиеся этим шоу, лучше показывают себя в грамматике, больше знают о том, что такое ВИЧ и СПИД, и куда ближе к вопросам гендерного равенства. И это только несколько областей, в которых сериал успешно расширяет знания и кругозор аудитории.
В свое время «Улица Сезам» разрушила стереотип о том, что телевизор способен научить детей только плохим вещам, вроде джинглов из рекламы пива. Одновременно с тем, как шоу изучало вопросы из школьной программы, оно с момента своего создания было фантастически инклюзивным: в сериале всегда было место людям разных рас, религий и слоев общества. Сейчас в нем без проблем можно увидеть наркозависимую женщину и ее ребенка — и аудиторию это совсем не шокирует, ведь проект всегда был своеобразным порталом во взрослый серьезный мир в безвредных декорациях и сюжетах.
Не менее важно и то, что проект в свое время запустил моду на образовательные детские шоу. И хотя это не стало повальным трендом для большинства компаний в мире, влияние «Улицы Сезам» на индустрию ощущается до сих пор.
«CoComelon: Песни для детей»
Пятерку самых популярных детских мультфильмов 2021 года закрывает идеологический наследник «Улицы Сезам» в максимально современном формате. Проект CoComelon начал подавать первые признаки жизни в 2006 году в виде канала на только-только появившемся YouTube — его анонимные авторы помогали детям увлекательно изучать алфавит.
Спустя 15 лет шоу с оригинальным названием ThatsMEonTV сменило несколько названий, попробовало себя в разных форматах, стало самым популярным аккаунтом с детским контентом на платформе (сейчас на него подписано 119 миллионов человек) и расширило влияние до таких стриминговых монстров, как Hulu или Netflix. А в 2019 году проект обзавелся и полноценным сериалом «CoComelon: Песни для детей».
Мультфильм сразу же стал безусловным хитом, а в 2020 году вырвался в безоговорочные лидеры среди детских шоу на Netflix и оказался одним из самых популярных запросов на платформе в принципе. Переход в другой формат не сильно изменил концепцию CoComelon — это все те же веселые стихотворения и песенки с образовательными элементами, открывающие для детей мир цифр, букв, звуков животных и бытовых вопросов вроде похода в школу или детский сад со всеми сопутствующими приключениями. Все это подается через незамысловатый сюжет с главным героем Джей-Джеем и его братьями и сестрами.
Шоу, конечно, не хватает какой-то дополнительной глубины или нестандартных экспериментов: дети старше 5 лет наверняка устанут от однообразных серий с песнями-плясками. Зато ребят помладше от экрана почти невозможно оторвать, о чем красноречиво сообщают актуальные рейтинги.
«Плим Плим»
Этот мультфильм в рейтингах самых популярных детских шоу выглядит диковинкой не меньше, чем YouTube-проект CoComelon: «Плим Плим» начинался как аргентинская серия детских песен, но затем быстро перерос в целый сериал с необычным героем — клоуном и фокусником. Со временем возникла и необходимость дублирования на английский язык — аудитория продолжает расти.
Идеологически мультфильм отталкивается от учений Шри Шри Рави Шанкара, индийского йога, духовного лидера и основателя фонда «Искусство жизни», поэтому пропагандирует близкие ему ценности: честность, братство, уважение к ближним и окружающей среде в целом. Этим занимается главный герой шоу, Плим Плим, который из серии в серию стабильно приходит на помощь своим друзьям-зверюшкам и делится с ним, а заодно и со зрителями, отнюдь не детской мудростью, успевая уложиться в короткие 7-минутные выпуски.
При этом, конечно, духовное просвещение Рави Шанкара воплощено в простых и понятных ситуациях из жизни дошкольников и не стремится к решению актуальных взрослых проблем: шоу интереснее показать детям, как важна вежливость, чем рассуждать о бедности или кризисах среднего возраста.
Учитывая происхождение сериала, одну из главных ролей в нем неизменно играет музыка. И пока западная популярная сцена как максимум реанимирует звучание девяностых и нулевых, создатели мультфильма изобрели для своего шоу новый музыкальный жанр FunKids, который объединяет в себе колорит аргентинских ритмов, балканское звучание, драйв фанка и очарование цирковой музыки — под стать одной из личин самого Плим Плима.
«Клуб Микки Мауса»
Героям Disney совсем необязательно постоянно появляться в новых актуальных мультфильмах, чтобы быть любимыми для аудитории. Например, эпизоды сериала «Клуб Микки Мауса», первой попытки студии воплотить старых и знакомых персонажей на экране при помощи компьютерной анимации, выходили с 2006 по 2016 год, но повторный показ на различных сервисах все еще гарантирует шоу место в десятке мировых лидеров среди проектов для детей.
По своей сути этот мультфильм близок к оригинальным историям о Микки Маусе, Минни, Дональде, Дейзи, Гуфе и Плуто, но разбавляет традиционные истории интерактивными игровыми моментами в духе старой доброй «Даши-путешественницы». Герои ломают четвертую стену буквально в каждом эпизоде, разговаривая со зрителем так, как не снилось Дэдпулу, и вовлекая детей в решение разного рода задач и математических загадок. Таких эпизодов в 20-минутных сериях не слишком много, чтобы лишний раз не перегружать ребят — в первую очередь «Клуб Микки Мауса» все-таки про развлечение.
Единственное, анимация мультфильма, достойная для своего времени, сейчас уже не кажется чем-то выдающимся — сама студия Disney прилично задрала планку и сериал очевидно уступает другим популярным проектам компании.
Кстати говоря, у «Клуба Микки Мауса» есть и спин-офф для девочек — «Мультики Минни», или Minnie’s Bow-Toons в оригинале, рассказывающий об успехах и неудачах персонажа в сфере малого бизнеса. Это шоу запустилось в рамках одного из эпизодов основного сериала и выходило вплоть до 2016 года.
«Томас и его друзья»
Первый эпизод приключений паровозика Томаса вышел в 1984 году, с тех пор он развлекает детей из более чем 185 стран на протяжении четырех десятилетий, при этом продолжая оставаться актуальным и безумно популярным, не уступая современным мультфильмам.
А начиналось все в ХХ веке в семье Одри: и отец Уилберт, и его сын Кристофер были большими фанатами железной дороги. Со временем глава семейства стал сочинять рассказы для своего чада, что переросло в целую серию книг. А позже масштабную эпопею о живых машинах вымышленного железнодорожного острова Содор продолжил уже подросший мальчик.
Перенести истории на экран пытались несколько раз: особенно эпичным вышел вариант ВВС 1953 года, где использовались модели поездов, которые умудрились сойти с рельсов во время записи и которые вернула на пути загадочная человеческая рука. Мультфильм 1984 года тоже использовал макеты и миниатюрные машины, но обошелся без казусов и выглядит здорово даже сейчас. Однако со временем, когда технологии стали позволять, живое действие сменилось трехмерной анимацией.
«Томас и его друзья» тоже не вечен — последний эпизод шоу вышел в январе 2021 года спустя 24 сезона сериала. Впрочем, дети без железнодорожных приключений не останутся: в сентябре этого же года мультфильм перезапустили под названием Thomas & Friends: All Engines Go, с обновленной двухмерной анимацией, большим количеством музыки и новым подходом к конструированию сюжета. В новом образе Томас и его товарищи-поезда выглядят уже не так крипово, поэтому, кажется, аудитория сериала может только расшириться.
VOKA — это видеосервис, где каждый найдет что-то интересное для себя: фильмы и сериалы в HD-качестве и без рекламы, более 130 ТВ-каналов, премьеры новых эпизодов и сезонов одновременно со всем миром, live-трансляции концертов, спортивных матчей, контент собственного производства, а также удобные рекомендации по жанрам, настроению и новинкам.
Весь контент VOKA доступен к просмотру бесплатно для всех новых пользователей в течение первых 30 дней.
Спецпроект подготовлен при поддержке УП «А1», УНП 101528843.
Наш канал в Telegram. Присоединяйтесь!
Есть о чем рассказать? Пишите в наш телеграм-бот. Это анонимно и быстро
Перепечатка текста и фотографий Onlíner без разрешения редакции запрещена. ng@onliner.by
Как-то раз Дениска с друзьями купались на водной станции «Динамо». Друзья начали подбивать Дениску спрыгнуть с 10-и метровой вышки. Дениска забрался наверх, но прыгать было очень страшно.
С самого начала этого лета мы все трое, Мишка, Костик и я, очень пристрастились к водной станции «Динамо» и стали ходить туда почти что каждый день. Мы раньше не умели плавать, а потом постепенно научились кто где: кто — в деревне, кто — в пионерских лагерях, а я, например, два месяца посещал наш плавательный бассейн «Москва». И когда мы все научились плавать, мы очень быстро поняли, что нигде не получишь такого удовольствия от купания, как на водной станции. Даю слово.
Ох, хорошо лежать ясным утречком на водной станции на сыроватых и теплых ее деревянных дорожках, вдыхать всеми ноздрями свежий и тревожный запах реки и слышать, как на высоких мачтах и тонких рейках трещат под ветром разноцветные шелковые флажки и вода хлюпает и полощется где-то под тобой в дощатых щелях; хорошо так лежать, и молчать, и загорать, раскинув руки, и смотреть из-под локтя, как недалеко от станции, чуть-чуть повыше по течению, рабочие-каменщики чинят набережную и бьют по розовому камню молотками, и звук долетает до тебя немножко позже удара, такой тонкий и нежный, как будто кто-то играет стеклянными молоточками на серебряном ксилофоне. И особенно хорошо, когда накалишься как следует, бухнуться в воду, и наплаваться вдосталь, и напрыгаться с метровой тумбочки, и наныряться досыта, до отвала. А потом, когда устанешь, хорошо пойти к своим ребятам, пойти по горячим досточкам, втянув живот до позвоночника, и выпятив грудь колесом, и распирая бедра, и напружинив руки, а ноги ставя непременно носками внутрь, потому что это красиво, и на водной станции иначе не пойдешь, здесь так ходят все. Здесь тебе не самодельный пляжик с грязноватым песком и бумажками, здесь тебе не какой-нибудь травянистый бережок — это там можно чапать как угодно, — а здесь водная станция, здесь порядок, чистота, ловкость, спорт, шик-блеск, и поэтому все здесь ходят по-чемпионски, на «отлично», фасонно ходят — иногда даже ходят гораздо лучше, чем плавают.
И вот поэтому мы все, Мишка, Костик и я, — мы дня не пропускали, все лето ходили сюда купаться, и загорели как черти, и здорово поднаучились плавать, и у нас появились мускулы, бицепсы и трицепсы, и мы на нашей станции облазили все углы и знали, где медпункт, где игры и все такое, и в конце концов все здесь стало для нас вроде бы как родное и обыкновенное. Мы привыкли.
И однажды мы лежали, как всегда, на досточках и загорали, и Костик вдруг сказал ни с того ни с сего:
— Дениска! А ты мог бы прыгнуть с самой верхней вышки в воду?
Я посмотрел на вышку и увидел, что она не слишком-то уж высокая, ничего страшного, не выше второго этажа, ничего особенного.
Поэтому я сейчас же ответил Костику:
— Конечно, смог бы! Ерунда какая.
Мишка тотчас же сказал:
— А вот слабО!
Я сказал:
— Дурачок ты, Мишка, вот ты кто!
Костик сказал:
— Но десять же метров!
— Ну и что? — сказал я.
— СлабО! — отрезал Костик.
И Мишка, конечно, его поддержал:
— СлабО, факт, слабО! — И добавил: — Слабо — би-бо!!!
Я сказал:
— Дурачки вы оба! Вот вы кто!
И тут я встал, растопырил ребра, выкатил грудь, напружинил руки и пошел к вышке. А когда шел, все время ставил носки внутрь.
Сзади Костик крикнул:
— Сла-би-бу-бе-бо!
Но я не стал ему отвечать. Я уже всходил на вышку.
Все это время, что мы ходили на водную станцию, я каждый день видел, как с этой вышки прыгали в воду взрослые дядьки. Я видел, как они красиво выгибали спину, когда прыгали «ласточкой», видел, как они перекувыркивались через голову по полтора раза, или переворачивались через бок, или складывались в воздухе пополам и падали в воду аккуратно и точно, почти совсем не подымая брызг, а когда выныривали, то выходили на доски, напружинив руки и выпятив грудь…
И это было очень красиво и легко, и я всю жизнь был уверен, что прыгаю не хуже этих дядек, но сейчас, когда лез, я решил для первого раза никаких фигур в воздухе не выстраивать, а просто прыгнуть прямо, вытянувшись в струнку, «солдатиком», — это легче легкого! Я так просто, без затей, прыгну только для начала, а уж потом, в следующие разы, я специально для Мишки такие буду выписывать кренделя, что Мишка только рот разинет. Пусть они с Костиком лучше молчат в тряпочку и кричат мне вдогонку свое дурацкое «сла-би-бо!!!».
И пока я так думал, у меня было веселое настроение, и я быстро бежал по маленьким лесенкам вверх и вверх и даже не заметил, с какой быстротой я оказался на самой высшей площадке, на высоте десяти метров над уровнем станции.
И тут я вдруг увидел, что эта площадка очень маленькая, а перед нею, и по бокам, и далеко вокруг, стоит какой-то раздвинутый, огромный и прекрасный город, он стоит весь в каком-то легком тумане, а тут, на площадке, шумит ветер, шумит не шутя, как буря, того и гляди, сдует тебя с этой вышки. И совсем не слышно, как рабочие дробят камень, ветер заглушает их стеклянные молотки. И когда я глянул вниз, я увидел наш водный бассейн, он был голубой, но такой маленький, прямо величиной с папиросную коробку, и я подумал, что, если прыгну, вряд ли попаду в него, тут очень просто промахнуться, а тем более ветер не меньше шести баллов, он, того и гляди, снесет меня куда-нибудь в сторону, в реку, или я бухнусь прямо в буфет кому-нибудь на голову, вот будет история! Или я, чего доброго, угожу прямо в кухню, в котел с борщом! Тоже удовольствие маленькое. От этих мыслей у меня что-то зачесалось внутри коленок, и мне больше всего захотелось еще раз услышать, как рабочие чинят набережную, и увидеть Костика и Мишку рядом с собой, все-таки они мои друзья…
И я потихоньку сделал несколько шагов назад, ухватился за перила и стал спускаться вниз, а когда спустился, настроение у меня опять было хорошее и на сердце стало легко-легко, как будто гора с плеч свалилась. И я очень обрадовался, когда увидел Мишку с Костиком, и побежал к ним, а когда подбежал, остановился как вкопанный!.. Эти дураки хохотали во все горло и показывали на меня пальцем! Они изображали, что сейчас лопнут от смеха. Они вопили:
— Он спрыгнул!
— Ха-ха-ха!
— Он сиганул!
— Хо-хо-хо!
— Ласточкой!
— Хе-хе-хе!
— Солдатиком!
— Хи-хи-хи!
— Храбрец!
— Молодец!
— Хвастец!
Я сел рядом с ними и сказал:
— Дурачки вы, и больше ничего! Неужели вы думаете, что я струсил?
Тут они прямо завизжали:
— Нет! Ха-ха-ха!
— Не думаем! Хо-хо-хо!
— Ты не струсил!
— Ты просто забоялся!
— Сейчас мы напишем про тебя в газету!
— Чтоб тебе медаль дали!
— За красивое спускание по лестнице!
Во мне прямо все бурлило от злости! Какие все-таки наглые типы, этот худущий Костыль и особенно Миха с его противным голосом! Они, видно, серьезно воображают, что я струсил! Какая глупость! Олухи царя небесного!
Но я не стал ругаться и оскорблять их, как они меня. Ведь я-то знал, что мне ничего не стоит спрыгнуть с этой жалкой вышки! Поэтому я сказал им спокойно и вежливо:
— Наплевать на вас!
И стремглав кинулся к вышке, и в пять секунд снова взбежал на самый верх! В это время солнце спряталось за тучу. Здесь было холодно и мрачно, ветер выл, и вышка немножко скрипела и покачивалась. Но я не стал задерживаться, я подошел к самому краю, сложил руки по швам, зажмурился, чуть-чуть согнул коленки, перед тем как прыгнуть, и… вдруг совершенно неожиданно я вспомнил про маму. И про папу тоже. И про бабушку. Я вспомнил, что сегодня утром, когда я убежал на «Динамо», я не попрощался с ними и что теперь очень может быть, что я убьюсь насмерть, и я подумал, какое это будет для них несчастье. Просто горе будет. Ведь им совершенно некого будет в жизни приласкать. Я представил себе, как мама всегда будет смотреть на мою карточку и плакать, ведь я у нее единственный и у папы тоже. И у них в душе будет вечный траур, и они не будут ходить в гости и в кино — разве это жизнь? И кто же будет о них заботиться, когда они состарятся? Да и мне тоже без них будет плохо, я ведь тоже их люблю! Хотя мне-то уже плохо не будет, меня в живых не будет, я буду уже мертвый, и не увижу больше неба, и не услышу, как рабочие нежно дробят камень на набережной!..
И все это из-за этих негодных Костыля и Михи!
Я ужасно возмутился и весь вскипел, что из-за таких дураков столько народу пострадает, и я подумал, что гораздо лучше будет, если я пойду и насую им по шее, и чем скорее, тем лучше.
И я опять спустился вниз.
Костик, когда увидел меня, встал на четвереньки и уткнулся головой в пол. И так, на голове, он побежал по кругу, как какой-нибудь жук. А Мишка был совершенно синий и булькал — у него была смеховая истерика.
Возле них сидела небольшая толпа, разные девушки и парни. Они тоже смеялись. Видно, Костик с Мишкой рассказали им это дело. Они очень весело смеялись, незнакомые эти люди, а мои друзья смеялись с ними заодно, они все вместе дружно надо мной смеялись…
И тут я почувствовал, что все, что было до сих пор, — это была чепуха! Просто я до сих пор не понимал, в чем тут суть! А сейчас, кажется, понял. И я повернулся и пошел обратно на вышку. В третий раз! Они там сзади кукарекали мне вслед, блеяли и улюлюкали. Но я долез доверху и подошел к самому краю. Коленки у меня дрожали. Но я схватил их руками и сжал и сказал себе тихонько, а когда говорил, слышал, как дрожит мой голос и клацкают зубы.
Я бормотал:
— Рохля!.. Вахля!! Махля!.. Прыгай сейчас же! Ну! А то я разговаривать с тобой не буду! Руки тебе не подам! Ну! Прыгай же! Ну! Тухля! Протухля! Вонюхля!
И когда я обозвал себя вонюхлей, я не выдержал обиды и шагнул вперед. Сердце и желудок у меня сразу подкатились к горлу. И я, когда летел, не успел ничего подумать, просто я знал, что я прыгнул. Я прыгнул! Я прыгнул! Прыгнул все-таки!!!
А когда я вынырнул, Мишка и Костик протянули мне руки и вытащили на доски. Мы легли рядом. Мишка и Костик молчали.
А я лежал и слушал, как рабочие бьют молотками по розовому камню. Звук долетал сюда слабо, нежно и робко, как будто кто-то играл стеклянным молоточком на серебряном ксилофоне.
(Илл. Шер А.С.)